— Вашу дачу ми подаруємо моєму синочку, у нього родина, йому потрібніша — Заявила свекруха
«Ми прибули за спадком.» «А чому вас не було на похороні? Ви ж — діти?» «Яка різниця. Дім же наш. Спадщина.»
— Чому ти садишся за стіл? Твоє завдання — обслуговувати гостей, щоб вони були ситі та задоволені. А їсти тобі шкідливо, та й так вже товста, — сказав чоловік.
Непотрібна мати
— Краще слiдкуй за своїм чоловiком, щоб вiн не тинявся до моєї онуки, — сердито сказала бабуся.
Мати вийшла по УДЗ, відсидівши замість сина, а син дім продав і на ганок не пустив
— Маша… що ти тут сидиш боса? Надворi зима! Ну що за лихо? I що менi з тобою робити?
Приїхавши до сина з невісткою на 30 хвилин раніше, Віра зайшла в кімнату і випадково підслухала розмову, від якої на очі навернулися сльози 👇
Підсліпувата бабуся за останні гроші купила собачку. А вона не гавкає. Дивно.
© 2025 Лори
Копирование материалов ЗАПРЕЩЕНО