Єгер у фуфайці натрапив на вовчицю, яку шкуродери-браконьєри кинули чахнути; він узяв та й перетягнув цю бідолаху до себе, навіть не уявляючи…
З пологового відділення вона добиралася сама, чоловік лежав на дивані.
Ти ніхто без мене, — сказав мені чоловік. Але через рік у моєму офісі він просив роботу.
У 1983 році в поїзді я знайшла п’ятирічну дитину, нікому вона не була потрібна, тож я забрала її до себе.
Олігарх кинув мене заради молодої моделі. За рік я зустріла їх: він мив машини на заправці…
Мені соромно брати тебе на банкет — сказав чоловік. За годину вся еліта дивилася тільки на його «сіру мишу»
«Гроші мають накопичуватися», — заявив чоловік, який майже їх не заробляє.
Їй лише 18, а доглядати за хворою бабусею довелося самій… Рідні відвернулися, і тільки вона залишилася поруч.
1950 рік. Я застала нареченого з найкращою подругою в колгоспному саду, і тоді, на зло, вийшла заміж за її жениха — але наш шлюб із ненависті обернувся такою пристрастю й помстою, про які вони ще двадцять років шепотітимуться біля криниці…
© 2026 Лори
Копирование материалов ЗАПРЕЩЕНО