Чоловік надсилав фото з рибалки на Волзі. Я збільшила знімок на телефоні: у його сонцезахисних окулярах відбивалися пальми та моя подруга.
Зять сміявся з моєї старої шуби. Він ледь не подавився шашликом, коли до воріт дачі під’їхав мій особистий водій на «Мерседесі».
Віддала бездомному старе пальто покійного чоловіка. Вранці він повернувся, впав мені в ноги й простягнув ключі від банківської комірки…
Чоловік зробив мене винною при гостях. Я поставила одне питання — і настала тиша.
Я вигнала вагітну невістку одразу після похорону сина, а через п’ять років зустріла його копію у дитячому садку…
«У мене грижа, не можу навіть чашку підняти», — стогнав чоловік роками, я встановила приховану камеру й не очікувала це побачити.
«Фу, ти розтовстіла як корова», — ляпнув чоловік при гостях, я встала і голосно зробила дещо так, що він аж під стіл упав.
«Тещо, метнися за чіпсами!» — крикнув зять, розвалившись у гамаку. Я усміхнулася і пустила в баню кіз, коли він намилював голову.
Мажор на джипі облляв мене брудом на зупинці та накричав, а ввечері прийшов влаштовуватися до мене водієм за оголошенням.
© 2026 Лори
Копирование материалов ЗАПРЕЩЕНО