Максим втратив роботу три місяці тому. Відтоді Ніна не давала йому спокою. — Нормальні чоловіки хоч якісь гроші в дім приносять. А ти ледар! На моїй шиї сидиш. Максимові було боляче чути такі слова від дружини. — Я ж не винен, що нашу свердловину закрили. Хоч грошей і не заробив, але Егоровні ворота полагодив, Зої дах підлатав… М’ясо та яйця у сім’ю приносив. Хай це не гроші, але ж допомога. — А хто решту продуктів купить? Дітей у що вдягати будемо? Я вже з ніг збилася! Іди шукай роботу, ледарю! — ще гучніше крикнула Ніна. — Ніно, я вперше у житті залишився без роботи. Це нестерпно. Чому ти не можеш трохи потерпіти? Ти ж знаєш, що Петька обіцяв через місяць мене взяти у цех. Вона так на нього насідала, що Максим уже був ладен утекти хоч би й до Сінгапуру.
Одного ранку він вирішив піти до лісу. — Там хоч трохи відпочину від сварок, — подумав він. Взяв кошик і рушив. Максим не любив заходити глибоко в ліс, боявся загубитися. Колись, у вісімнадцять років, він уже збився зі шляху й блукав добу, перш ніж вийшов до села. Відтоді він збирав гриби лише неподалік від дороги.
Йде лісом, насолоджується тишею, співом пташок. Раптом помічає у траві велику коричневу шапку. Підходить ближче — а це зовсім не гриб! Видно, хтось дуже поспішав у туалет просто біля дороги. Максим скривився й обійшов це місце. Аж раптом під ногами щось блиснуло. Нахилився — гаманець! Та ще й пухкенький, видно, всередині щось є.
Підняв, аж руки затремтіли. Відкрив — і отетерів: червоні купюри! Перераховувати не став, одразу сховав у кишеню. Голова запаморочилася від думок. Захопившись мріями, він і не помітив, як відійшов далеко від дому.
Йде назад і розмірковує: — Нарешті ніхто не буде кричати й змушувати шукати роботу! Всі проблеми вирішу: дірки залатаю, дочкам куплю одяг, усім подарунки зроблю… і себе не ображу! Чим ближче до дому, тим більше фантазія розпалювалася. — А може, взагалі від дружини поїхати? Хай скучить, зрозуміє, як без чоловіка жити.
От уже і сто метрів залишилося… І тут, наче грім серед ясного неба, совість почала гризти його зсередини. — А що, як людина горює? Може, це його зарплата за кілька місяців? Або на квартиру відкладав і ще в борг узяв?
Максим зупинився. Серце калатало, ноги немов приросли до землі. Він відкрив гаманець і побачив візитку, а під нею записку:
«Мамі на лікування — 100 000 грн. Лікарю — 50 000 грн. На проживання — 40 000 грн.»
— От же ж я негідник… Розмріявся…
Максим набрав номер. У слухавці почувся чоловічий голос…
Максим запитував про ліс, про дорогу. Все натяками. Чекав, поки людина сама згадає про гаманець. Так і сталося.
Виявилося, що це був водій вантажівки. Він уже розподілив свою зарплату, зупинився в туалет сходити, а гаманець випав.
Ой, як же він дякував Максиму! Не міг повірити, що знахідка повернулася до нього. Обіцяв приїхати через три дні.
Розповів цю історію на роботі товаришам. Усі дивувалися, що такий порядний чоловік знайшовся. Навіть керівництво дізналося. Начальник сказав передати йому свою візитку.
— Якщо хлопцеві потрібна робота, нехай дзвонить і приїжджає на співбесіду, — сказав керівник Олександр Петрович. — Мені потрібні чесні й порядні люди, — додав він.
Через три дні приїхав по гаманець Олег, так звали водія. Віддячив Максиму, залишив йому десять тисяч гривень у знак вдячності та передав візитку керівника.
— Подзвони Олександру Петровичу. Йому такі люди потрібні, — запевнив Олег.
Максим зрадів, що отримав можливість влаштуватися на роботу.
Він подзвонив Олександру Петровичу, а той запропонував йому місце в службі безпеки з гарною зарплатнею.
— Робота вахтовим методом. Ти будеш під керівництвом мого друга. Усьому навчишся. Справа нехитра. Нам потрібні чесні люди, — додав Олександр Петрович.
Розповів Максим дружині про пропозицію роботи.
А вона йому:
— Я тебе тижнями не бачитиму. А хто по господарству допомагатиме? Раніше ти щовечора був удома, а на вихідних із сім’єю. А зараз?
Розсердився Максим, став збирати речі і каже:
— Я прийняв рішення. Їду влаштовуватися на роботу.
Дружина бурчала, була невдоволена. А Макс їй:
— А на які гроші ми ремонт робитимемо? Машину хотіли поміняти. Звідки гроші візьмемо?
Ніна замовкла, замислилася. І почала допомагати чоловікові збиратися в дорогу.
Згодом Максим став отримувати гідну зарплатню. Дві тижні на вахті, дві вдома. Ремонт зробили, машину поновили. Та й стосунки з дружиною стали набагато кращими.
