Тамара вже вирішила закрити свою кулінарню, коли в дверях з’явилася дівчина. Вона була високою, красивою, у модному пальті, з сумкою, яка явно не була куплена на китайському ринку.
— Вибачте, я вже продала всю випічку. Останні дві години перед закриттям продаю зі знижкою пенсіонерам, — вибачливо сказала Тамара.
— Я не за випічкою прийшла. Я прийшла до вас з особистим питанням, — сказала дівчина, сівши за столик.
Тамара здивовано подивилася на гостю.
— Я вас слухаю, яке у вас до мене особисте питання? — запитала вона.
— Я знаю, що ви мама Егора. Він багато мені про вас розповідав, і я заочно знайома з вашою дружною родиною. Я йому заздрю білою заздрістю. Вас багато, а я одна у батьків, і у нас кожен сам по собі, якось так, — почала дівчина.
— Ви знаєте мого сина? — уточнила Тамара.
— Не тільки його знаю. Я його люблю. Заради цього забула представитися, я — Діана, — заявила гість і без будь-якого смущення подивилася на Тамару, на обличчі якої відбився справжній подив.
— Я розумію вашу реакцію, у нас з ним велика різниця у віці, і це помітно. Мені 28, а йому 18. Ми знайомі лише два місяці, але цього часу вистачило, щоб зрозуміти, наскільки він благородний і порядний хлопець! Я хотіла познайомитися з усіма вами, але він не впевнений, що з наших стосунків щось вийде і не хоче вас посвячувати у своє особисте життя. А я рада нашим стосункам, навіть якщо вони будуть короткими. Я щаслива з ним тут і зараз. Я прийшла до вас за підтримкою. Найбільше Егора хвилює не різниця у віці, а різниця в матеріальному становищі. Він боїться, що його вважатимуть альфонсом, — продовжувала розповідати Діана.
— Та в нього ще й немає жодного матеріального становища. Егор закінчує будівельний коледж, допомагає мені, як може, восени йде в армію. А так, звісно, ми не бідуємо, — вставила своє слово Тамара.
— Ось саме, мене менше за все турбує його матеріальне становище, але його, чомусь, хвилює моє. Справа в тому, що мій батько володіє кількома АЗС у місті, точніше, їх у нього сім. Я веду бухгалтерію в його бізнесі, і він платить мені пристойну зарплату. Батько знає про мою любов і наші стосунки і вважає, що це моє життя, і мені його й жити. А ось мама… З нею все складно, вона в люті. Чомусь її обурив мій вибір, хоча вона ніколи особливо не цікавилася моїм життям. Я тримаю її на відстані і близько до Егора не підпускаю. А вас прошу, відпустіть Егора до мене, будь ласка! У мене є своя квартира, я буду возити його до коледжу. Скажу вам чесно, я хочу від нього дитину. Будемо ми разом чи ні — не має значення, нехай хоча б у мене буде його дитина, — Діана подивилася на Тамару з умоляючим поглядом.
Тамара розгубилася. У неї було четверо дітей, дві старші доньки вже заміжні, Егору 18 років, а молодшій Галі недавно виповнилося 14. Як мати чотирьох дітей, вона завжди була готова до несподіваних сюрпризів і проблем з їхнього боку, але таке навіть вона не очікувала. Для неї син залишався ще дитиною, хоча він фізично розвинений, багато років грає в хокей, самостійний і розсудливий, але все ж таки ще зовсім юний.
— Діано, не знаю, що вам сказати. Якщо між вами з моїм сином є любов, я не маю нічого проти. Ми з батьком ніколи не тиснемо на дітей своїм авторитетом, це їхнє життя, нехай набивають свої шишки і вчаться на своїх помилках. А знаєте що? Підемо до нас, Егор вдома, мій чоловік також вдома, повечеряємо. І ви з Егором усе для себе вирішите, — запропонувала Тамара.
Егор був здивований появою Діани. Він, можна сказати, втратив дар мови.
— Я ж казала, що Діану треба познайомити з мамою, а ти все тягнув, — заявила молодша сестра Галя. Виявляється, вона була в курсі подій.
— Я не заперечую, якщо у вас є любов. Дивіться самі, що з цього вийде, — сказав своє слово завжди мовчазний батько.
Егор переїхав до Діани. Він часто приїжджав додому, адже потрібно було допомагати матері з магазином, завозити борошно та інші продукти. Часто приїжджала з ним і Діана. Вона швидко освоїлася в їхній родині і почувалася, як вдома.
В кінці травня відсвяткували день народження Егора, йому виповнилося 19 років. Вся родина виїхала на природу, їли шашлики, пили легке домашнє вино, фотографувалися. Діана подарувала йому найкрутіший на той момент iPhone 4.
А в кінці червня він закінчив коледж. На роботу влаштовуватися не мало сенсу, восени йшов в армію. Тим більше матері потрібна була його допомога, адже вона відкривала робочу столову.
Тамара бачила, що син щасливий, і раділа за них з Діаною, але якесь туманне хвилювання не покидало її і незабаром підтвердилося.
На початку жовтня Егор повернувся додому. Він нічого не пояснював родині, тільки сказав, що більше з дому до армії нікуди не піде. Згодом приїхала і Діана, вона плакала і просила його не йти.
Виявляється, коли доньки не було вдома, прийшла її мама. Вона давно хотіла сказати Егору все, що думає про нього. І сказала — «альфонс, пиявка, пристосуванець, бідняк з родини бідняків» — це були найменш образливі слова з її обвинувальної промови. Далі пішла ненормативна лексика. Егор навіть не міг подумати, що така представницька жінка може так грубо лаятися.
Егор, під її поглядом, почав збирати свої речі, поклав на стіл подарований Діаною телефон, ключі від квартири і пішов. Він не сказав їй жодного слова. Добрих слів не було, а поганих він не міг сказати жінці, він був вихований по-іншому.
— Діано, не плач, не треба. Я не повернусь. Ніколи. Тепер я остаточно переконався, що різниця в доходах має велике значення. Твоя мама в чомусь права, і що я тільки думав? Ти сумувала, що в нас не вийшло з дитиною. Це на краще, як виявилось. Будь щаслива, — сказав він їй і провів до машини.
У листопаді Егор пішов в армію. Служив він не дуже далеко від дому. Батьки приїжджали на прийняття присяги. Діана ще довго не залишала спроб відновити стосунки, але Егор не йшов на контакт, жив за своїм правилом «пішов — іди».
Діана переїхала до столиці. Через два роки вона вийшла заміж. З того часу минуло вже одинадцять років. Єгор одружений вже п’ять років. Його дружина має двох дітей від попереднього шлюбу, а в них разом народився синочок. Єгор має невеликий бізнес. Він і його двоюрідний брат займаються натяжними стелями та іншими внутрішніми ремонтними роботами.
Після народження сина Єгор придбав трикімнатну квартиру в іпотеку для своєї родини. Тамара запитала сина, на кого оформлена квартира.
— Звісно, на дружину. Мамо, ти справді думаєш, що я в разі розлучення буду ділити квартиру з матір’ю свого сина? Ти ж мене так не виховувала, — з усмішкою відповів він їй.
Зараз у них все добре, хоча іноді виникають дрібні непорозуміння, але у кого їх немає? Тамара розуміє, як багато для сина означає родина.
А Діана все ще підтримує зв’язок з Тамарою, вітає її з святами, запрошує в гості, розповідає про свої новини.
Але Єгор про це не знає. Навіщо?
Для нього Діана залишилася частиною минулого. Перша любов є у кожного…
Ця історія є реальною.
Імена героїв змінені.
