Весілля Олексія та Ольги стало радісною подією для обох родин, і здавалося, що попереду на них чекає щасливе спільне життя.
Проте вже через кілька тижнів молода дружина почала помічати, що свекруха, Світлана Петрівна, дуже наполегливо почала кликати Олексія до себе кожного вихідного.
Приводи завжди знаходилися різні: то потрібно було допомогти з ремонтом, то з садовими справами, то просто посидіти за чашкою чаю та обговорити сімейні питання.
Спочатку це не викликало жодних проблем – Олексій любив свою матір і радо їй допомагав.
Але з часом ці візити стали надто частими. Щоразу, коли молоде подружжя планувало провести час разом, кудись сходити чи просто відпочити вдома, у Світлани Петрівни неодмінно знаходилося щось важливе, що вимагало присутності сина.
Ольга намагалася розуміти та підтримувати чоловіка, але поступово почала накопичувати роздратування.
Коли настало літо, Олексій вирішив узяти відпустку, щоб нарешті побути з дружиною. Вони запланували поїздку до моря, але Світлана Петрівна наполягла, щоб син залишився допомагати їй на дачі.
– Як я без твоєї допомоги на дачі впораюся? Ні, ніяких відпусток улітку! – категорично заявила свекруха.
Її слова щиро обурили Ольгу. Вона почала злитися через те, що Світлана Петрівна дозволяла собі вирішувати за них.
– Нам тепер потрібно з вами узгоджувати свій відпочинок? – не стрималася невістка.
– Звісно! – із незворушним виглядом відповіла свекруха. – Можеш їхати, куди хочеш, бо, як бачу, до праці ти зовсім не звикла, а ось Льоша у мене інший.
– Мені здається, що час року тут ні до чого, – заперечила Ольга. – Ви завжди знайдете, чим зайняти мого чоловіка: улітку – грядки, восени – врожай, узимку – сніг, а навесні – підготовка до посадки.
На диво, Світлана Петрівна замість того, щоб щось відповісти, лише захихотіла, чим ще більше розлютила невістку.
Олексій теж став на бік матері, повідомивши дружині, що від відпустки доведеться відмовитися.
І ось замість пляжного відпочинку чоловік провів більшу частину своєї відпустки, працюючи в саду та лагодячи старий сарай.
– На Новий рік ми точно поїдемо на кілька днів, – запевнив Ольгу Олексій.
Дівчина терпіла до останнього, сподіваючись, що ситуація зміниться.
Але коли вона побачила, що навіть після завершення робіт на дачі чоловік продовжує їздити до матері кожного тижня, в її душі накопичилося невдоволення.
– За місяць Новий рік. Твоя обіцянка в силі? – запитала дружина у чоловіка, вже передчуваючи нові проблеми.
– Так, звісно, – запевнив Олексій, і Ольга трохи заспокоїлася.
Проте вона дарма розслабилася. За два тижні до свят свекруха зателефонувала синові та повідомила, що впала з ґанку.
– Тепер у мене болить спина, – пожалілася вона. – На свята снігопади обіцяють…
– А чому це тебе хвилює? Ти ж не у приватному будинку живеш, – розсміявся Олексій.
– Я планую на свята поїхати на дачу. Не хочу сидіти в місті, – пробурчала мати. – Але хтось має розчищати мені доріжки, бо сама я не зможу…
За тоном Олексій зрозумів, що мати знову хоче, щоб він скасував їхню поїздку.
– Можна найняти місцевих, вони точно не відмовляться підзаробити, – запропонував він.
– Місцевих? Та ти їх бачив? Вони тільки й чекають, як залізти до хати! – розсердилася мати. – Ти кажеш дурниці!
Олексій замовк, розуміючи, що мати знову ставить його перед вибором.
– У такому разі залишайся вдома, поки ми не повернемося, – серйозно відповів чоловік.
– Не повернетеся? Звідки? Ви знову кудись їдете? – здивувалася Світлана Петрівна.
– Так, ми летимо в Пітер на кілька днів, – зізнався син. – Білети вже куплені.
– То ти вирішив, що зі мною не треба радитися? – гнівно викрикнула вона. – Я думала, ми разом будемо святкувати на дачі! А це все Ольга? Нехай вона сама і летить!
– Це наше спільне рішення, – спокійно відповів Олексій.
– Дякую, синку, за подарунок до Нового року! – закричала свекруха та поклала слухавку.
Дізнавшись про цю розмову, Ольга твердо запитала:
– Ми летимо чи ні? Якщо ні, то я полечу одна.
– Ми летимо, – твердо відповів Олексій, і через кілька днів вони разом відправилися в подорож.
