Софія сиділа на кухні, перевіряючи список продуктів, які потрібно купити перед святом.
Її чоловік Олег був на роботі, а батьки, які збиралися святкувати Новий рік разом із подружжям, мали приїхати лише за кілька днів.
Про те, що тесть і теща будуть у них, Олег вирішив не говорити матері, щоб вона раптом не вирішила також приїхати.
Раптом пролунав дзвінок у двері. Софія здригнулася, зрозумівши, що гостей не очікувала.
Підвівшись зі стільця, вона попрямувала до передпокою. За дверима стояла Ольга Павлівна з валізою в руках.
– Добридень, невістко! – тепло посміхнулася свекруха. – Вирішила приїхати трохи раніше, щоб допомогти тобі з підготовкою до свята.
– Чесно кажучи, я не очікувала вас побачити, – розгублено відповіла Софія. – Проходьте, звісно…
Ольга Павлівна зайшла до квартири й недбало залишила валізу у передпокої.
– Я знаю, що ви з Олегом хотіли зустріти Новий рік удвох, але мені здалося, що вам буде легше, якщо я приїду заздалегідь і допоможу з приготуваннями.
– Удвох, – невпевнено промовила Софія, яка ще не знала, чи свекруха в курсі, що на святкуванні будуть ще й свати.
Запросивши Ольгу Павлівну на кухню, Софія намагалася приховати свою розгубленість.
– Не варто було їхати так здалеку лише для цього…
– Мені це нескладно. Я допоможу, а вже 31 грудня вранці поїду. Зворотний квиток я вже купила, – спокійно пояснила свекруха.
Софії стало ніяково, і вона вирішила запропонувати Ользі Павлівні залишитися на Новий рік.
– Я вже купила квиток, – відмахнулася свекруха. – Якщо змінювати, потрібно буде доплачувати…
– Шкода, мама й тато були б раді вас побачити, – усміхнулася Софія.
– Ваші батьки? А вони тут до чого? – здивовано запитала Ольга Павлівна.
– Вони будуть святкувати з нами, приїдуть післязавтра, – зніяковіло відповіла невістка.
Свекруха здивовано подивилася на Софію, і на її обличчі з’явилася розгублена усмішка.
– Дивно, син мені говорив зовсім інше, – сердито промовила Ольга Павлівна.
– Мабуть, він казав це, коли ми лише планували, – Софія спробувала виправдати чоловіка перед свекрухою.
Проте за розчарованим обличчям Ольги Павлівни було видно, що виправдання не спрацювало.
З цього моменту свекруха помітно засмутилася й майже перестала розмовляти. Як би Софія не старалася, підняти настрій свекрусі їй не вдалося.
О шостій вечора з роботи повернувся Олег. Помітивши валізу в передпокої, чоловік здивовано глянув на дружину. Але відповісти вона не встигла, бо з кухні вийшла Ольга Павлівна.
Строго подивившись на сина, вона схрестила руки на грудях і серйозно запитала:
– Ти не радий мене бачити?
– Чому ж? Радий! – розтягнув усмішку Олег.
– Щось мені не віриться! Як це сталося, що свати святкуватимуть з вами Новий рік, а мене навіть не запросили? – обурено запитала свекруха.
Олег розгубився, і в передпокої запанувала напружена тиша.
– Немає чого сказати? – єхидно поцікавилася Ольга Павлівна. – Зрозуміло з тобою.
– Чому ж, є. Просто ми не планували, саме так вийшло, – збрехав Олег, відчуваючи, як червоніє. – А ти чому приїхала? Перевірити нас?
– Ні. Просто вирішила допомогти Софії з приготуваннями, – відповіла жінка. – Зате тепер знаю, що мені тут зовсім не раді.
Напруга знову повисла в повітрі. Троє людей розгублено дивилися одне на одного.
– Мама, давай заспокоїмося й поговоримо на кухні, – запропонував Олег, обережно торкнувшись її за плече. – Я поясню, чому вирішив приховати приїзд тестя й тещі.
Після хвилинної паузи свекруха погодилася. Троє з невдоволеними обличчями рушили до кухні.
Після довгої розмови Ольга Павлівна вибачилася й вирішила залишитися святкувати Новий рік разом із родиною.
