Оксана прикрашала ялинку, злегка посміхаючись, але в її погляді читалася певна тривога.
– Дивно, що твоя мама вирішила зустрічати з нами Новий рік, – обережно зауважила вона.
– Сказала, що їй нудно, – відповів Ілля, знизуючи плечима.
– А раніше не було нудно? – Оксана натягнуто посміхнулася. – Вона хоч раз святкувала з тобою Новий рік, коли ти ще був з Аленою?
– Ні, – після паузи визнав чоловік.
Це був перший випадок, коли сімдесятирічна Катерина Миколаївна захотіла святкувати свято поза домом.
– Мама казала, що хоче 1 січня побачити Аню і подарувати їй подарунок, – пригадав Ілля.
Ані було дванадцять років, і вона жила з матір’ю, яка також була колишньою дружиною Іллі. Їхній шлюб тривав лише чотири роки, бо стосунки подружжя нагадували життя кішки з собакою.
Свекруха Іллі, Катерина Миколаївна, колись противилася розлученню сина, але змушена була змиритися з тим, що Алену замінила Оксана.
Катерина Миколаївна приїхала об 11-й годині з кількома пакунками.
– З Новим роком! – весело вигукнула вона. – Сподіваюся, не запізнилася?
– Звичайно, мама. Заходь, – Ілля допоміг зняти пальто. – Ми з Оксаною якраз готуємо.
– Ви готуйте, а я відпочину, – сказала Катерина і, не чекаючи запрошення, вирушила до вітальні, де одразу вмостилася на диван.
Незабаром квартиру наповнив її голосний храп. Оксана помітила, що свекруха навіть не вважала за потрібне привітатися з нею.
Новорічний вечір
Вечір розпочався за святковим столом, на якому стояли традиційні страви: олів’є, оселедець під шубою, холодець та запечена качка. Розмови точилися довкола роботи, онуки та планів на майбутнє.
Але раптово Катерина Миколаївна підняла келих шампанського і сказала:
– Знаєш, Іллю, я теж вклала свої гроші у вашу квартиру.
– Мамо, ми це вже обговорювали, – спробував заспокоїти її Ілля. – Я вдячний тобі за допомогу, але квартира – наша з Оксаною.
– Це означає, що я маю право на її частку, правда? Коли Ані виповниться вісімнадцять, ви повинні будете її звільнити, – спокійно, але впевнено продовжувала жінка.
Запанувала тиша. Ілля здивовано подивився на матір.
– Що ти кажеш, мамо? – він намагався зберігати спокій. – Якщо ми віддамо квартиру Ані, то де житимемо ми з Оксаною?
– І мої двісті тисяч теж не рахуються? – обурено запитала жінка.
Ілля рішуче встав із-за столу:
– Мамо, ми не можемо так вчинити. Це наша квартира.
– Значить, ти мене не поважаєш? – підвищила тон Катерина. – Після всього, що я для тебе зробила?
– Давайте поговоримо пізніше, – спробувала втрутитися Оксана, намагаючись уникнути скандалу.
– Ні, я хочу вирішити це зараз! – наполягала свекруха.
– Тоді я поверну тобі твої гроші, – твердо сказав Ілля. – Але після цього я не хочу більше чути від тебе подібного.
– Добре, – прошипіла Катерина, схопила сумку і вибігла з квартири.
Післясмак конфлікту
Після її відходу в домі запанувала тиша. Ілля підійшов до вікна і мовчки дивився на сніг, що падав.
– Ми впораємося, – Оксана поклала руку на його плече.
Через два тижні Ілля повернув матері гроші. Після цього вони більше не спілкувалися. Але чоловік був впевнений, що з Оксаною вони зможуть подолати будь-які труднощі разом.
