Автомобільний завод імені Ліхачова, більш відомий як ЗІЛ, став першим масштабним автопідприємством та зробив вагомий внесок у розвиток промисловості. Тут свого часу випускали легкові седани, урядові лімузини та вантажівки, добре знайомі кожному водієві радянської епохи. Але з роками ситуація змінилася, і нині про «ЗІЛ» згадують дедалі рідше. Давайте простежимо історію підприємства та згадаємо, чим воно жило і що від нього залишилося.
Початок автомобільної історії
1916 рік вважають датою заснування вітчизняного автопрому. Саме тоді було створено перший завод, який у майбутньому став базою для майбутнього ЗІЛа. На той час власних розробок не існувало, тому керівництво звернулося до закордонних партнерів. Першим співпраця налагодилася з італійським Fiat. З компанією підписали угоду про ліцензійне виробництво вантажівки Fiat 15Ter. Спочатку планувалася дрібновузлова збірка, і навіть закупили понад пів тисячі сучасних верстатів.
Проте плани залишилися нереалізованими — революційні події 1917 року не дали добудувати завод. Було вирішено організувати крупновузлове складання з машинокомплектів. У 1917–1919 роках вдалося випустити трохи більше 1300 «Фіатів», після чого виробничі лінії перетворили на ремонтні майстерні.
Згодом тут почали випускати ліцензійні моделі інших марок. Під час Другої світової війни підприємство евакуювали, а його обладнання стало основою для створення інших заводів, серед яких згодом з’явилися УАЗ та УралАЗ.
«Золоті» 1960-ті та ЗІЛ-130
У 60-х роках минулого століття завод переживав справжній розквіт. Підприємство почало активно впроваджувати власні розробки. На головний конвеєр вийшов ЗІЛ-130, який став однією з наймасовіших моделей в історії автопрому. Цей автомобіль мав безліч модифікацій — тягачі, пожежні машини, крани. І навіть сьогодні «130-ті» зустрічаються на дорогах у різних куточках світу, працюючи у найрізноманітніших кліматичних умовах.
Наступним кроком став проєкт ЗІЛ-170 — безкапотна вантажівка, яка відповідала сучасним технічним вимогам. Але всі напрацювання передали на новостворений Камський автозавод. Саме ЗІЛ-170 став базою для майбутньої лінійки КамАЗів — риси кабіни чітко впізнаються й сьогодні.
Це рішення виявилося доленосним: свого масового безкапотного вантажівки ЗІЛ так і не отримав. Натомість на конвеєр поставили ЗІЛ-4331 — сучасніший за 130-й, але вже на старті він відставав від вимог часу.
Проблеми та занепад
У 1990-х роках, як і більшість підприємств країни, ЗІЛ зіткнувся з величезними труднощами. Попит на ЗІЛ-4331 стрімко падав — ринок потребував малотоннажних машин. Керівництво поспіхом розпочало новий проєкт, використовуючи доступні ресурси: власні напрацювання з кузова, шасі від старого «Мерседеса» та двигун Мінського заводу.
Так з’явився ЗІЛ-5301, відомий під народною назвою «Бичок». Ця модель частково завантажила виробничі потужності, проте в ринкових умовах вона не мала суттєвих переваг. На головному конвеєрі «Бичка» випускали з 1996 по 2011 рік, а ще три роки виробництво продовжувалося на регіональній площадці.
Спроби відродження та фінальний крок
У 2010-х роках завод намагався знайти партнерів: пробували налагодити складання китайських вантажівок, вели переговори з виробниками легкових авто. Але всі спроби закінчилися невдачею.
У 2015 році ЗІЛ зібрав лише 17 автомобілів, після чого остаточно зупинив конвеєр. Від колись гігантського підприємства залишилася лише прохідна, яка й сьогодні стоїть, хоча й не в найкращому стані.
Що залишилося сьогодні
На місці колишніх цехів тепер зведено житлові комплекси, спортивні об’єкти та інші сучасні будівлі. Прохідна ж збереглася як пам’ятка легендарного заводу, тоді як усі виробничі території передали під забудову.
Хоча ЗІЛ зник із карти промисловості, його історія залишається важливою частиною становлення автомобільної галузі країни.
