— Якби не я, ти б свою квартиру досі не продала, тому могла б і подякувати мені, — свекруха натякнула на гроші
«Мамо, що ти робиш?» – вигукнув син, обурено дивлячись на мене. – «Чому ти перестала платити за квартиру?
— Я подарувала вам золото, а ви мені — це? Хіба це справедливо? — обурилася невістка
— Людмило Миколаївно, мене трохи бентежить ваш одяг, точніше, майже його відсутність. Я б хотіла попросити вас не ходити так при дорослих чоловіках і дітях, — невпевнено промовила Уляна
— Мамо, будь ласка, вислухай мене уважно, — твердо промовила донька. — Тобі потрібно попереджати нас про свої візити. Ми хочемо мати можливість підготуватися до твого приходу
— Мамо, нам потрібно серйозно поговорити, — рішуче промовив Роман. — Ти маєш повернути ті гроші, які ми передавали тобі останні місяці
– Ти без мене вирішив запросити свою маму і сестру, значить, і Новий рік зустрінеш без мене, – обурювалася дружина.– Я завжди зустрічав Новий рік у колі сім’ї: мами і сестр
— Я купувала квартиру для себе, щоб тут жити, а не обслуговувати твоїх родичів! Нехай знімають готель або їдуть до себе в село! — різко заявила Оля чоловікові
Даша повільно йшла додому, настрою не було зовсім. Втомилася на роботі до нестями, та ще й у голові крутиться нав’язлива думка: щось забула. Але що саме?
© 2025 Лори
Копирование материалов ЗАПРЕЩЕНО