«Даси мені шматочок хліба?» — тихо запитала дівчинка у жінки, що годувала голубів у парку. Те, що сталося далі, не залишило байдужими навіть кам’яні серця.
Дівчинка на вокзалі заспівала пісеньку, яку знав лише він — і чоловік зрозумів, що нарешті знайшов свою зниклу доньку…
Чоловік найняв доглядальницю для вмuраючої дружини й поїхав до коxанки. Повернувшись, він не впізнав свою оселю…
Чоловік повернувся додому і онімів — дружина спокійно пила чай із його коxанкою.
Дізнавшись, що дитина народилася з інвaліднісmю, його мати одинадцять років тому подала офіційну заяву про відмову. Санька бачив цей документ на власні очі.
Чоловік пригрозив розлученням, навіть не здогадуючись, що я вже давно чекаю слушного моменту, аби піти від нього…
– Ненавиджу дівчат! – закричала свекруха на святі, коли дізналася про стать майбутньої дитини…
Чоловік покинув Віру з дитиною на руках, залишивши її без засобів до існування, в орендованій квартирі. Минуло три роки. І коли він вирішив покепкувати з неї — завмер у німому подиві.
— Ти хочеш поділити мою квартиру? — не повірила Світлана. — Ну як твою, — знітився чоловік. — Ми ж у ній двадцять років разом прожили. Тепер розлучаємося, значить, треба ділити.
© 2026 Лори
Копирование материалов ЗАПРЕЩЕНО