Я кожного дня писала сину листи з будинку престарілих — він не відповідав, доки не з’явився незнайомець, щоб повернути мене додому…
— Усі мої гроші — мої, а твої — твої, — зареготав чоловік, не знаючи, що завтра мій батько звільнить його, а мене поставить на його місце.
Я сиділа біля лікарняного ліжка свекрухи й дивилася, як вона йде з цього світу. В інших палатах рідні підтримували близьких, а в нашій панувала тиша. Потім медсестра простягнула мені її останній лист…
На весіллі моєї сестри вона дозволила собі жарт у мій бік: «Мати-одиначка, зовсім сама!» Гості сміялися… Поки не підвівся наречений і не змусив зал замовкнути…
«Я вагітна», — радісно сказала я чоловікові. «Я теж», — відповіла моя сестра, виходячи з нашої спальні…
Юля вилетіла на ювілей свекрухи на добу раніше за інших, і, щойно вмостившись у кріслі літака, здригнулася — хтось несподівано окликнув її на ім’я…
«Ти стара миша», — кинула начальниця. Вона не знала, що ночами я — хакер, і в мене є всі її таємниці, які я розкрию всім…
— Твоя сімейка — жебраки! — зневажливо прошипів чоловік, не здогадуючись, що моя «бідна» тітка залишила мені розкішний бізнес…
Перед смертю свекруха відкрила невістці страшну правду, яка перевернула все…
© 2026 Лори
Копирование материалов ЗАПРЕЩЕНО