— Машину ми переписали на племінника, а кредит оформили на тебе, — спокійно повідомив брат, наливаючи чай.
На дні народження доньки у двері постукала жінка. Вона стверджувала, що справжня мати дитини — це вона.
Повернулася з роботи близько дванадцятої ночі, «без рук і без ніг», голодна й зла. Скільки разів вона давала собі слово звільнитися з цього клятого магазину
Мені потрібно поїхати, бабуся залишила заповіт, і я отримала у дар дім біля моря. Правда, дім старовинний і великий. У дитинстві я проводила там усі літні канікули…
«Ти занадто стара для подорожей», — усміхнулася донька, але зранку я вирушила в навколосвітню мандрівку на гроші, які заробила хитрим способом.
— Братові квартиру, сестрі машину, а тобі ми довірили догляд за хворою бабусею та оплату всіх рахунків, вітаємо, — сказала мені мати.
— Ти віддаси свою половину квартири, інакше ми викреслимо тебе з сім’ї, — постановила рідня на загальних зборах…
— Зустрів колишню дружину й ледь не позеленів від заздрощів…
— Ти все одно бідна, тепер складеш компанію дідові в селі, міську квартиру віддамо твоєму братові, — сказала мені мати.
© 2025 Лори
Копирование материалов ЗАПРЕЩЕНО