Єгер у фуфайці натрапив на вовчицю, яку шкуродери-браконьєри кинули чахнути; він узяв та й перетягнув цю бідолаху до себе, навіть не уявляючи…
З пологового відділення вона добиралася сама, чоловік лежав на дивані.
«Гроші мають накопичуватися», — заявив чоловік, який майже їх не заробляє.
1950 рік. Я застала нареченого з найкращою подругою в колгоспному саду, і тоді, на зло, вийшла заміж за її жениха — але наш шлюб із ненависті обернувся такою пристрастю й помстою, про які вони ще двадцять років шепотітимуться біля криниці…
Прив’язавши єгеря до сосни, браконьєри й не підозрювали, що з гущавини за ними стежить пара бурштинових очей. Хижак, чиє дитинча ця людина вирвала з пащі смерті, добре пам’ятав борг. І тепер настав час його повернути…
Після розлучення чоловік забрав квартиру, але через рік я стала його начальницею.
Чоловік вигнав мене на вулицю жити під мостом, але я не здалася
Мені підкинули дівчинку у 1980 році, нікому вона не була потрібна, вся хвора, але я її виховала.
«Це МОЯ квартира, а не вашого сина!» — свекруха втратила дар мови, коли я показала їй документи