– Продаси квартиру, а гроші поділимо. Ти ж не бідуєш! – на сороковий день свекруха з’явилася не з підтримкою, а з претензіями…
-Пробач мені, Елю, але я ще молодий, здоровий чоловік. У мене є свої потреби, — Віктор ховав очі в підлогу, — мені потрібна повноцінна жінка. А ти, вибач, вже ніколи не будеш такою. Пробач! Квартиру я залишаю тобі, я ж не якийсь там покидьок!
Антон повертався додому пізно ввечері. У руках — сумка з речами. З тим, із чим пішов пів року тому від дружини, з тим і повертався. Додому! Як там, напевно, затишно.
З новою секретаркою Леночкою ніхто з колег не поспішав зближуватися. — Мдаа… Цю кобuлу директор явно не для роботи завів, — протягнула гостра на язик Наталя після несподіваного знайомства з Леночкою.
— Яка вагітність у сорок один рік! — кричав на Настю чоловік. — У твоєму віці вже бабусями стають.
— Звідки у вас це фото? — Іван зблід, щойно помітив на стіні знімок зниклого батька…
Хлопця вuгналu з дому батьки в новорічну ніч. Через роки він сам відчинив їм двері… Але на них чекав поворот, про який ніхто не здогадувався.
ЗЕK витягнув ВАГІТНУ дівчину з КРИЖАНОЇ РІЧКИ. Від того, що сталося потім, здрuгнулася вся округа.
— Забирай свого ВИРОДKА і ГЕТЬ ЗBІДСИ! В комуналці перезимуєш! — гаркнув чоловік, виштовхуючи дружину з дитиною просто в заметіль.