Історії

— Татку, я буду їсти зовсім трішки. Не віддавай мене в дитбудинок, — благала дівчинка, витираючи сльози…

Сліпа травниця з глухого села втратила дар мови, коли до неї привезли згасаючого чоловіка…

— «Ти зобов’язана утримувати мою матір до кінця її днів», — наказав чоловік, не підозрюючи, що мати давно вирішила позбавити його спадщини.

— «Це чужа кров. Я навіть знати не хочу його імені», — суворо вимовила свекруха…

— «Ти надто бідна для нашого кола», — заявила золовка, не знаючи, що я купила компанію, де вона працює секретаркою.

— Ти — нікчемна жебрачка, — виплюнув він на увесь зал. Але вже за кілька хвилин усі присутні аплодували мені стоячи…

Покоївка пожаліла сирітку й нагодувала його, поки господарів не було вдома. Коли ж повернулися багатії — не повірили власним очам…

Я виховувала чужу дівчинку як рідну. Минуло багато років, і вона зникла… А потім повернулася з чоловіком, схожим на її батька…

Чоловік пішов, кинувши на прощання фразу: «Ти була старшою, а тепер узагалі стара», так і не відкривши таємницю, яку вона берегла стільки років…