Історії

– Пробач, Лєно, але я йду. Зустрів іншу. Вона вагітна вже, на четвертому місяці. І сина мені народить

На вокзалі до мене підійшла жінка в чорному й сказала: «Візьми цей медальйон, він належав твоїй справжній матері».

Дідусь, якому було 80 років, дивився у вікно своєї кімнати в будинку для літніх людей. Ззовні повільно кружляли сніжинки, лягаючи на оголену землю.

Прийшовши до тями в реанімації, Катя почула слова свекрухи й не могла повірити власним вухам.

Повернувшись із пологового будинку, я побачила записку: «Збирай речі й каmись, дитина мені не потрібна!»

Спu спокойно

Ирина выглянула в окно и, как и ожидала, увидела Мишу — мальчишка сидел на скамейке один, а на улице уже начинало смеркаться

Доньці було три роки, коли я знайшла її під мостом у багнюці й виховала, як рідну

— Віддай їх у дитбудинок, ти повинна доглядати тільки за мною! — сказав мені чоловік, поки я захлиналася слізьми після пологів.