Історії

Вони зрадіють…

Мій запізнілий чоловік… Вперше вийшла заміж у п’ятдесят п’ять…

Він підійшов до мого столу в дешевій кав’ярні, коли я сиділа з паперовим стаканчиком остиглої кави в руці та дивилася у вікно, по якому невпинно стікав дощ.

У Насті почав рости жuвіт, а вітчим дивився на неї якось дивно і неприємно посміхався. Мама, спочатку нічого не помічаючи, одного разу все ж звернула увагу — і повела доньку до гінеколога. Лікарка лише поглянула — і зблідла…

Лена чудово розуміла: на батьківщині чоловіка її навряд чи приймуть із розпростертими обіймами, адже за всі роки шлюбу вона так і не змогла завагітніти. Їхала туди з важким серцем. А як би сама ставилася до такої невістки?

Із aрмії син повернувся не з порожніми руками, а з дитиною. Зазвичай таке буває з дівчатами, а тут — хлопець приїхав із немовлям.

Я — добра дружина. Люблю свого чоловіка і завжди йому довіряла. Ніколи не заглядала в його телефон, не шукала чужого волосся на піджаку. Але це було до вчорашнього дня.

Олег одружився з Надією навмисне — щоб зробити боляче Марії. Він прагнув довести, що не потерпає після її зради.

— Не треба мені дзвонити, сина немає, і нічого нас більше не поєднує! — жорстко промовила свекруха, коли Катя зателефонувала їй.