Історії

Коли Марина прийшла до тями у лікарні, то випадково почула розмову, яка точно не призначалася для її вух…

«Я була з твоїм чоловіком, поки ти лежала хворою», — усміхнулася подруга. — «А тепер я забираю і його, і дім…»

— Вибачайте за мою корівку! Знов жер…е без міри! — Голос Арсенія, зазвичай м’який і впевнений, цього разу пролунав, мов удар батога по обличчю, розірвавши святкову атмосферу на клапті — біль від цього відчув кожен.

— Людмило, — сказала мені свекруха. — Ми з сином усе обговорили. Ти більше тут не живеш. Це сталося після того, як я перестала оплачувати її витрати…

Свекруха сміялася з моєї мами: «Ой, селючка!» Але коли вона приїхала — свекруха одразу прикусила язика…

«Я йду до іншої, вона молодша й краща!» — заявив чоловік. Він аж позеленів, коли його «кохана» надіслала мені рахунок за послуги приватного детектива.

«Ти безплідна, від тебе не буде онуків!» — ридала свекруха. Вона не знала, що безплідним був її син, а я пішла народжувати від іншого.

Престара мати стала заважати. Усіх дратувала. І вона пішла. Але навіть не уявляла, хто простягне їй руку допомоги…

Жінка побачила безхатченка, який замерзав просто неба, і, пожалішавши його, дала ключі від своєї дачі. Але коли приїхала туди без попередження, навіть уявити не могла, що побачить…