На багатьох перехрестях відсутні знаки пріоритету, які визначають черговість проїзду. Водії ще зі школи водіння пам’ятають, що якщо знаків пріоритету немає, потрібно керуватися правилом «правої руки», тобто перевагу в русі має той, у кого немає перешкоди справа.
На даній схемі видно, що дорожніх знаків немає, але присутня розмітка. Вона позначає напрямки руху у межах смуг на перехресті для автомобілів А і Б, а для автомобіля В лінії розмітки поділяють транспортні потоки зустрічних напрямків.
У розглянутій дорожній ситуації на перехресті кожен із водіїв (А, Б, В) має перешкоду справа, оскільки цей перехрестя є перехрестям рівнозначних доріг. Це означає, що порядок проїзду учасники руху повинні визначити самостійно.
Помилково можна припустити, що автомобілі А і Б рухаються головною дорогою (або уявити, що їхні траєкторії утворюють пряму лінію згідно з розміткою), а транспортний засіб В перебуває на другорядній дорозі, оскільки ніби перетинає її.
Проте таке судження є невірним. Відповідно до Правил дорожнього руху, головною вважається:
- Дорога, позначена відповідними знаками як головна відносно інших;
- Дорога з твердим покриттям порівняно з ґрунтовою;
- Будь-яка дорога порівняно з виїздами з прилеглих територій.
Наявність на другорядній дорозі невеликої ділянки з покриттям перед перехрестям не робить її рівнозначною дорозі, яку вона перетинає. Також у ПДР не зазначено, що головна дорога може визначатися дорожньою розміткою, отже, розмітка сама по собі не встановлює пріоритет руху.
У цій ситуації єдино правильним рішенням буде те, що водії самостійно визначають порядок проїзду. Якщо автомобіль А поступається дорогою, то першим рухається Б, за ним В. Якщо ж поступається автомобіль Б, то першим проїде В, а потім А.
Якщо за таких умов станеться дорожньо-транспортна пригода, то відповідальність буде обопільною, оскільки всі учасники руху мали однакові умови для визначення пріоритету.
