Lori -

– Це не рак, тебе повільно отруює близька людина, – прошепотів лікар, озираючись на мого турботливого чоловіка.

— Не попруся в цю глухомань хоронити твою мамашу, — відрубав чоловік. А коли почув про її рахунок у банку, приповз із квітами…

На нашому весіллі в чоловіка не було грошей на обручку, і він надів мені на палець колечко з травинки. Він робить це щоліта вже 50 років.

Іди до своїх бідних батьків, — кинув чоловік, навіть не підозрюючи, що мій батько щойно став власником його компанії.

— Це місце для VIP-клієнтів, тобі сюди не можна, — шикнув на мене чоловік у ресторані. Але він не знав, що я щойно придбала цей заклад.

Я знайшла на березі дівчинку без пам’яті після шторму і удочерила її. Через 15 років до нас приплив корабель із її матір’ю.

— Якщо ти не дурна, переклади цей документ, — директор глузував із прибиральниці, але згодом був здивований правдою…

— Свекруха вибила двері в моєму домі й заявила, що тепер вона тут житиме, але всередині на неї чекав сюрприз.

Над кульгавою прибиральницею сміялися в шинку, але підійшов заможний відвідувач і запросив її до себе в гості…